Блог Тужанського Дмитра

Між ентузіазмом та ефективністю

Тужанський Дмитро Політичний оглядач

 

Щоб створити щось на Закарпатті, треба мати серйозний запас ентузіазму. 
 
За два з половиною роки роботи з Мукачево.net я це добряче усвідомив, але це не мої слова. Їх мені сказала інша людина минулого четверга. Вона створила на Закарпатті незрівнянно більше.
 
В якийсь момент завжди постає очікуване бажання рухатися далі – в межах існуючого, чи нових проектів, ініціатив. І при цьому не стільки зберегти досягнуте, створене, скільки утримати на рівні, але вже за якомога меншої особистої участі.
 
Якщо просто, то я про менеджмент. Про делегування функцій, компетенцій та відповідальності. 
 
Насправді, я знаю дуже мало хороших прикладів застосування цієї дисципліни на Закарпатті. У медіа – мабуть, жодного. Хоча мушу відзначити «РІО» та «М-студіо». Знаю, останнім часом роблять потуги і на «Тиса-1», але поки результатів вимагати рано.
 
Можливо, слід було відзначити ще когось, скажімо, «ФЕСТ», але там працює надто мало людей (хоча, більше, ніж у нас). Або «Новини Закарпаття», але природа цього видання неадекватна часові, про що відверто казав у інтерв’ю Віталій Ящищак.
 
Звісно, можна говорити про ресурси, фінансування, але в Мукачево.net вони куди обмеженіші. Тому повертаюся до власних баранів. 
 
Перебудовувати Мукачево.net ми ходилися відразу, як взялися за нього. Я про нову команду. Нас було троє. За останні два роки третій постійно змінювався. 
 
Спершу ми зосередилися на контенті та програмуванні. Результат не забарився. Нас почали читати більше.
 
Наступний виклик стосувався дизайну. Ми планували зробити усе за 5 місяців. Явно погарячкували. Вийшло зробили за рік і п’ять місяців. Але максимально якісно. Схоже, вдалося.
 
У проміжках постійно згадувалась дисципліна, про яку я писав вище. Але постійно чогось не вистачало, особливо, часу, тому, зазвичай, я намагався якомога більше зробити сам, ніж делегувати компетенцію іншим. 
 
Зараз про це трохи шкодую. Особливо, про час – півроку, який провів минулоріч на Закарпатті. Хоча з іншого боку, принаймні одного бійця мені вдалося підготувати та передати йому чимало компетенцій.
Відкритою досі залишається роль головного редактора. На черзі спроба N. Сподіваюся, буде успішною.
 
Але за шість з лишком місяців роботи в рекламній агенції, я відчув, що ефективність на певному рівні залежить вже не стільки від людей, скільки від технології, від їх застосування, тобто через них відтворювати ідею менеджменту.
 
Власне, від цього залежить не тільки ефективність кожного працівника, а й перспектива розвитку проекту. Я це відчуваю щодня, і це мій головний виклик у роботі з Мукачево.net.
 
І почну не тільки з чіткого розмежування обов’язків та відповідальності між працівниками (що вже й так більш-менш реалізовано), а з використання сервісів.
 
Від самого початку, як я взявся за сайт, ми працювали за моделлю «віртуального офісу». Що це таке? Це коли кожен з працівників редакція працює не тільки там, де йому зручно, а де він може діяти максимально ефективно та продуктивно. Нашими помічниками були, спершу мобільні телефони та ICQ, зараз місце останнього витіснили Skype та Facebook.
 
Уже найближчим часом я наполягатиму, аби редакція почала застосовувати додаткові можливості того ж Skype та Facebook, а також сервіси Google. Невдовзі, можливо, навіть котрийсь з «таск менеджерів», скажімо Get Flow.
 
Перепрошую за банальність, але саме інновації в роботі редакції гарантують Мукачево.net збереження позиції лідера в інформ-просторі краю. А також дисципліна та творчість.
 
Про них вже в одному з наступних записів – вже після зустрічі з колегами 12 та 13 квітня в Ужгороді та Мукачеві.
 

 

Коментарі -
Зачекайте...