Володимир Смоланка подався до прикордонних сіл (ФОТО)

Учора, 4 вересня, жителі прикордонних сіл Тисаашвань, Тисауйфалу, Соломоново, Сюрте і Тийглаш Ужгородського району гостинно приймали директора Центру нейрохірургії та неврології, депутата Закарпатської облради Володимира Смоланку.

Хоча, як розповів сам кандидат у депутати Верховної Ради України по округу № 68, у нього є виборча програма та план дій, які планує реалізовувати у парламенті, він завітав сюди, щоб почути думку селян, обговорити проблеми, які найбільше їх турбують.

Найперше мешканці цих сіл занепокоєні тим, аби через роботу у Верховній Раді  Закарпаття не втратило чудового лікаря, всесвітньовідомого нейрохірурга. Володимир Смоланка запевнив, що вже мав чимало спокусливих пропозицій залишитися працювати у столиці, проте не погодився на жодну з них. «Тому, гадаю, депутатська робота не змусить мене переїхати до Києва, — впевнений кандидат. — Як мені відомо, засідання у Верховній Раді тривають лише 88 днів на рік. Отож весь інший час я планую бути в Ужгороді, надалі залишатися у практичній медицині і науці, працювати у своєму окрузі. А тут, як відомо, робити є над чим: незадовільні стан доріг та якість освіти, погане надання медичних послуг, несвоєчасна виплата мізерних зарплат, пенсій та й загалом низький рівень якості життя».

Селяни ж нарікають, що саме через такі негаразди вони подаються шукати кращої долі до найближчого зарубіжжя. Хтось змушений в Угорщині, Словаччині чи в інших країнах лікуватися, хтось заробляти, деякі ж перебираються туди й назавжди.

Запитували Володимира Івановича і про новий закон, що стосується мов. Він розповів, що почав розмовляти саме російською, добре нею володіє і не має нічого проти цієї мови. «Проте, на жаль, мені здається, що це закон, прийнятий для визнання регіональною лише російської мови. Це у своїй заяві навіть підтвердив сам заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов. Він сказав, що болгарську, угорську, румунську, єврейську мови розуміє лише «купка» людей. Тому в парламенті говорять лише про дві мови (російську та українську), які розуміє увесь народ, — каже Смоланка. — Вважаю, цей закон прийняли лише для спекуляцій, аби зайвий раз нас «зіштовхнути». Я не згідний з ним! Я за той закон, який би дозволяв людині вільно висловлювати свою позицію і бути зрозумілим».

На думку кандидата у народні депутати, уникнути такої несправедливості можна: у Верховній Раді мають бути люди, які, у першу чергу, дбатимуть про своїх краян, лобіюватимуть їхні інтереси при прийнятті важливих рішень, законів, бюджету. Як мажоритарник, самовисуванець, Володимир Смоланка добре знає, наскільки велике це має значення,  адже на Ужгородщині є ще безліч питань, що потребують залучення великих державних коштів. До прикладу: забезпеченість робочими місцями, розробка системи цілодобового водопостачання, і збереження екології краю тощо. А це те, що не під силу ні районному, ні обласному бюджету.

На загальнодержавному рівні потребують вирішення і болючі питання мешканців села Тисаашвань, пов’язані із залізницею, що проходить селом. Через погані транспортні розв’язки доїхати до села складно: дорогу автодорогу часто перекривають товарні потяги і щоразу доводиться близько години чекати.

А ще залізнична станція Чоп, яка займає площу у 22 га жодної копійки не сплачує до сільського бюджету. Відтак село майже наполовину недовиконує бюджет.  Врегулювання ж цієї ситуації теж повинне бути на державному рівні: сплата податків має відбуватися за місцем ведення діяльності.

Відомо, що допомоги потребують і освіта та медицина Закарпаття. Зважаючи на національні особливості нашого краю, варто подбати і про збільшення кількості пунктів пропуску,  щоб етнічне населення країн-сусідок могло підтримувати  близькі стосунки із друзями чи то родичами, яких історично розділив кордон. А загалом, потрібно вирішувати і політичний вектор країни — його професор бачить лише у європейській спільноті.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...